Другий тиждень після Великодня називається Поминальним, або Хоминим (Фоминим, Томиним) тижнем: починається він Хоминою неділею – на честь апостола Хоми (Фоми), який не вірив, що Христос воскрес, поки не побачив і не переконався особисто.
За тиждень до Проводів прибирали могили, сіяли квіти, саджали дерева. Зокрема на материнських могилах на Херсонщині сіяли чебрець («материнку» або «пахучу материнку») чи любисток. Братські могили й ті, опікуни яких уже померли, упорядковувала молодь. На козацькі могили дівчата клали вінки.
У деяких місцевостях напередодні Проводів люди прибирали в домівках, мили, білили, прали, пекли книші, виготовляли сир, масло, варили й фарбували яйця.
Цього дня люди з хоругвами, хрестами, церковним хором і священиками йшли на цвинтар. Ставши поміж могилами, відправляли спільну панахиду, молилися за спасіння душ померлих, а потім справляли тут же на могилах обід – тризну.
Поминаючи покійних на могилах, із ними христосувалися – котили по землі крашанки й примовляли: «Святі родителі, ходіте до нас хліба й солі з’їсти!» Потім зверталися до померлих: «Наші рідняки, не поминайте лихом, бо чим хата багата, тим і раді».
Спільні тризни часто переходили у веселі забави з піснями та хороводами, у яких брала участь не молодь, а заміжні жінки та навіть бабусі.
