Велес – бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії та підземного світу. Він є опікуном худоби.
Зображували Велеса з сопілкою в руках (сопілкою миру). За легендою, коли між полянами і древлянами зчинилася кривава січа «за межу» (побоїще не міг зупинити навіть Перун зі своїми блискавками), з’явився Велес і заграв на сопілці. Гра була такою чарівною, що воїни обох сторін опустили мечі й побраталися.
У «Слові о полку Ігоревім» древній піснетворець Боян називається Велесовим онуком.
Велес вважався також помічником хліборобів. Коли дозрівали хліба, у полі робили закрутки, які називали «завивати Велесу бороду», тобто дарувати богові-охоронцю межі пучок золотих колосків. На честь цієї «бороди» співали обрядових пісень. Так само на початку жнив перші дозрілі колоски присвячували Велесу – божеству, що доглядає за нивами.
Сузір’я Плеяд (народна назва – Волосожари) вважаються дружинами Велеса. їхнє сяйво віщує мисливцям вдале полювання на ведмедя.
Вшановувати Велеса починали з новорічної ночі, і тривали ці святкування шість днів.