На другий після Трійці тиждень припадає початок Петрового посту. Якщо Великдень ранній, то й Петрів піст довгий, а якщо пізній – піст коротший. Закінчується Петрівка 12 липня – на свято Святих Верховних Апостолів Петра й Павла.
Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. Звідси прислів’я: «Хто в Петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить». Дівчата пускали на воду клечальні вінки – із квітів, які стояли в хаті на Зелені свята. Оскільки на Петрівку припадали найдовші дні та найкоротші ночі, дівчата білили полотно й прядиво, а молодиці поралися біля конопель.
Петрівка – піст не дуже суворий. Дозволяється вживати рослинну їжу з олією (крім понеділка, середи і п’ятниці) та рибу, тому що святі апостоли були рибалками.
Саме під час Петрового посту весна переходила в літо, сонце повертало на зиму, тож було багато звичаїв і обрядів – проводи русалок (розигри), похорони Ярила або Кострубонька (у понеділок, перший день Петрового посту), Івана Купала, день святого Петра.
