Коноплі використовувалися у календарних обрядах як оберіг. На Благовіщеня шматки конопельного полотна клали на підлогу по кутах хати, підпалювали його й обкурювали все навколо, щоб гади, які виповзли із землі, не заповзли в будинок.
Сіяли коноплі босоніж, мовчки, інакше горобці поклюють насіння або воно не зійде; під час сівби не можна було вітатися й відповідати на вітання. Щоб майбутнє волокно було білим, а головки з сім’ям були великими, у насіння клали яйця, розкидали їх по полю, закопували в землю, перед сівбою їли яйця або яєчню.
Коноплі відігравали неабияку роль при народженні дитини. Новонародженого купали і перев’язували матками (коноплі з насінням вважалися жіночими), бо коли обв’язати плоскунами (коноплі без насіння – чоловічі), він буде безплідним; пуповину також перев’язували ниткою із «жіночої коноплі». У деяких місцевостях на Купала збирали конопляний цвіт і розсипали біля входу, щоб перешкодити дорогу відьмі; на Введіння насінням конопель обсипали корову, щоб давала багато молока.
На Поліссі протягували конопляну нитку через вулицю: якщо корова, переступивши її, поверталася додому, то вважали, що це корова відьми, яка відбирає чуже молоко. Для викликання дощу вдови збирали по селі коноплі, ткали одноденний рушник і вивішували його у церкві на царських вратах.
