Поширена в Африці, належить до ряду Птахи-миші. Налічує два роди і шість видів. Птахи вирізняються довгастим тілом, коротким, товстим, гачкуватим дзьобом, короткими, дуже закругленими крилами і хвостом, удвічі довшим за тулуб. Оперення тіла надзвичайно ніжне, окремі борозенки пір’їнок схожі на волосся ссавців; тільки стернові пера незвично жорсткі і тверді.
Переважний колір оперення – сірий із жовтуватим або червонуватим відтінком. Окремі види птахів-мишей майже не відрізняються одне від одного розміром чи забарвленням. Основна їжа – ягоди та фрукти, а також бутони, бруньки, квітковий нектар.
У птахів-мишей довге пір’я на хвості і м’яке, сіро-брунатне оперення. Завдяки його щільності вони можуть безпечно й швидко пересуватися в колючих чагарниках.
Синьошапковий птах-миша (Urocolius macrourus) завдовжки близько 34 см; ніжного рудувато-сірого кольору, потилиця синя, на голові чубок. Водиться тільки в Африці. Усі птахи живуть маленькими зграями; вони селяться в густих, колючих, обвитих ліанами кущах тропічного лісу, де цілком захищені від пострілу мисливця. Жоден птах не може проникнути туди, куди вільно пролазить птах-миша, що прошмигує в найменші шпарини. Політ нагадує то пурхання, то ширяння. Левальян дуже вдало порівнює зграю цих птахів з летючими стрілами.
Харчуються чепігові винятково рослинами. У Центральній Африці вони харчуються плодами гостролиста; у садках поїдають винні ягоди та виноград, а також лимони, чим завдають досить значної шкоди. За Гартманом, гніздо їх звите зі степової трави, волокон лубу, листя та квіткових стебел, а всередині вистелене рослинним пухом. Тут знаходять 2–3 білих яйця, укритих бурими плямочками.
