Картопля вважалася рослиною «чужою», «нечистою». За деякими переказами, картопля з’явилася із сім’я тютюну чи з диявольської слини, коли нечистий плюнув з досади, що йому не вдалося спокусити Христа. За іншою легендою, Бог створив картоплю заради своєї любові до бідака, щоб і той мав з кого здирати шкуру.
На Закарпатті у Святий вечір хлопчики качалися по соломі, розкладеній по підлозі хати, щоб восени мішки з картоплею були такі ж великі, як і вони. Час садіння картоплі пов’язували з днями тижня (сприятливі – середа і п’ятниця, несприятливий – субота). Вважалося, що коли саджати картоплю у перші дні після повного місяця – згниє. На Полтавщині не саджали картоплю на Вербному тижні – «буде як верба».
