За народними уявленнями, оздоблення житла, його привабливий вигляд впливали й на характер членів родини.
Великої зосередженості та терплячості вимагав розпис стін. Для цього застосовували кольорові глини, розтерті й розведені на молоці та яйцях, вохру, сажу. Фарбу наносили пір’ям, колосками, штампами з картоплин, кукурудзяними качанами. Частіше у верхній частині чільної стіни розписували смугу між вікнами і дахом. Іноді й кути будівлі прикрашали орнаментом – від даху до призьби. Між вікнами, як правило, малювали квіткові букети.
Особливо дбали про оздоблення покуті – почесного красного кутка, розташованого у селянському житлі по діагоналі від печі. На покуті розміщували ікони, прикрашені тканими або вишиваними рушниками (божниками), обтикані цілющим зіллям та квітами; перед ними вішали лампадку. На Лівобережжі для ікон виготовляли спеціальні полички (божнички), а у найзаможніших селян були справжні домашні іконостаси.
Під іконами уздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. У карпатських горян і подекуди в подолян замість нього була скриня. Біля столу попід тильною (задньою, запічною, напільною, примісткою) стіною розміщували довгу дерев’яну лаву, а з зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Збоку від столу знаходилася скриня. Уздовж чільної та причілкової стін наглухо встановлювали лави, які на свята прикрашали саморобними ряднами (веретами, коцами), а в заможних сім’ях – килимами. У кутку, протилежному печі, біля дверей і над ними були дерев’яні полички або невеличка шафа (мисник, мисничок, судень) для посуду, а вздовж чільної стіни над вікнами проти печі – полиця для хатнього начиння та хліба (хлібна полиця).
Центром житла, його душею була піч. Вона завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена отвором до фасадної стіни (чільної, входової, передньої), у якій були вікна.
Традиційна українська хата мала, як правило, не менше, ніж три вікна: у чільній стіні – двоє навпроти печі (перепічні) та третє навпроти столу (застільне, покутне). Робили й маленьке віконце у причілковій стіні (запічне). У курних хатах Полісся та Карпат майже до початку XX ст. зберігалися так звані волокові вікна, що являли собою вузькі наскрізні отвори в стіні, які закривалися дерев’яними засувками – волоками.
