День преподобного Касіяна (Касяна) припадає на 29 лютого, отже – тільки на високосні роки. У народі цей святий мав не надто добру славу. За переказом, одного разу святі Іоан та Касіян побачили рибалку, який потопав. Святий Іоан одразу ж поспішив йому на допомогу, а Касіян залишився осторонь. Подивившись на це з небес, Бог постановив: «Іоан велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касяна ж – раз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм на зло. Колись вважалося, що дитина, народжена цього дня, матиме погану вдачу і зможе зурочувати інших.
У легенді, що існує на Харківщині, преподобний Касіян нагадує казкового персонажа «з довгими віями аж до землі».
«...У Касіяна такі довгі брови і вії, що він нічого не бачить. Один раз на чотири роки Касіян підіймає свої вії і дивиться понурими очима. Лихо тому, на кого він гляне: гляне на людей – мруть люди, гляне на тварин – дохнуть тварини, гляне на поля – все сохне...»
Люди в цей день намагалися не вставати з ліжка до східсонця і не виходити з хати, щоб «Касян не глянув своїм зором», а також не працювати, аби не розгнівати немилосердника.
