Належать до ряду Двокрилі. Паразитують у личинковому стані на різних домашніх тваринах, але не жаліють і людини. Личинка цих комах живе або на поверхні тіла, або під шкірою, або у внутрішніх органах, а також у різних порожнинах, наприклад у носі, вухах. Для перетворення в лялечку личинка завжди виходить на землю і неглибоко заривається. Доросла комаха живе дуже недовго, а саме стільки, щоб устигнути відкласти яйця.
Кінський овід (Gasterophilus intestinalis) належить до найбільш поширених видів; довжина його 13–16 мм. Запліднена самиця відшукує коня, мула або осла, на яких вона відкладає яєчка. Плодючість самиці дивовижна: у своєму черевці вона містить до 700 яєчок, з яких незабаром розвиваються личинки. Подразнення в шкірі, яке викликає личинка, змушує тварину вилизувати це місце, причому личинка потрапляє в рот і заковтується. При цьому, звичайно, дуже багато з них роздавлюється, гине і взагалі не досягає свого призначення; але плодючість, якою наділила природа оводів, забезпечує їхнє поширення.
Діставшись до шлунка, личинка міцно причіплюється до його стінок своїми гачками і, невпинно викликаючи подразнення, утворює гнійний нарив, причому харчується гнійною рідиною, що виділяється. У шлунку ураженої тварини іноді їх знаходять велику кількість: 50–100 штук личинок, які розташовуються разом, утворюючи в слизовій оболонці гнійні ямки, схожі на чашечки. Коли личинка підросте, що відбувається приблизно через 10 місяців після виходу з яєчка, то їй необхідно вийти назовні. Для цього вона відривається від стінки шлунка і починає потроху пересуватися по кишковому каналу. Урешті-решт вона виходить з кишки і одразу ж заривається трохи в землю, де перетворюється у тверду лялечку.
