Спершу театральні дії розігрувалися під час релігійних свят. Невдовзі театр став самостійним видом мистецтва. Автори трагедій і комедій змагалися між собою: чия трагедія більше вразить глядачів, чия комедія викличе більше сміху.
Сцена
Сценічна дія відбувалася на круглому майданчику – орхестрі, в центрі якого стояв жертовник Діонісу. Вона розігрувалася як діалог між акторами і хором, що налічував до 24 співаків. Актори виступали в масках, що дозволяло їм грати кілька різних ролей, зокрема жіночих, адже жінкам грати на сцені не дозволялося. Маски передавали і душевний стан героїв.

Глядацька зала
Глядачі, кількість яких могла сягати 15 тисяч, сиділи на кам’яних лавах, розміщених ярусами. В Афінах найбіднішим громадянам держава навіть видавала гроші, щоб вони могли купити театральні квитки. Під час вистав, які тривали цілий день, публіка їла й пила, реагуючи на перипетії спектаклів вибухами сміху, вигуками, оплесками або невдоволенням.
Трагедія та комедія
Це – два жанри давньогрецького театру. Трагедія зображала страждання людей і невідворотність долі. Комедія мала викликати сміх і розважати.