Полковник запорозьких нереєстрових козаків, один із керівників національно-визвольних війн 1637–1638 років, Карпо Скидан був обраний на Січі козацьким полковником на початку липня 1637 року. Майже одразу козацький гетьман Павло Павлюк направив дві тисячі вояків під командуванням полковників Скидана і Биховця до Переяслава, де козаки сподівалися підняти повстання проти польського уряду. Восени повстанці почали збиратися навколо Скидана, який саме перебував у містечку Мошни поблизу Черкас, і під його командуванням взяли участь у відомому Кумейківському бою.
Після поразки козацького війська полковник із частиною повстанців відступив на Січ, а вже наступного року зібрав під своєю рукою п’ять тисяч козаків і запросив підмоги в кримського хана і донських козаків: Скидан не збирався складати зброю і знову жадав помірятися силами з коронним військом.
У березні 1638 року, коли розпочалося повстання Якова Остряниці, Карпо Скидан отримав від гетьмана доручення виступити проти польської армії на Правобережній Україні. У липні цього ж року, під час боїв під Жовнином (Черкаська область), полковник на чолі невеликого загону намагався пробитися на допомогу козакам, але зазнав поразки й потрапив у полон до поляків. Подальша доля Скидана залишається невідомою, але, скоріше за все, уряд стратив небезпечного козацького ватажка.