Побідоносця Юрія – одне з найпопулярніших у народі свят, установлене на честь великомученика Юрія, страченого на початку IV ст. Наші предки шанували цього святого як покровителя хліборобства і скотарства.
Згідно зі стародавніми віруваннями, у цей день, 6 травня, «весна сходить на землю»: з’являються перші сходи ярових, оживають озимі посіви, зеленіють гаї та сади.
Цього дня люди зранку виганяли худобу в поле на Юрову росу, яка, за повір’ями, мала чудодійну силу. На Закарпатті надягали на корів квіткові вінки. Ворожили на здоров’я худоби, запалювали на піч у хлівах свічки, обсипали корів свяченим маком, щоб захистити їх від нечистої сили, а також від хижаків. Крім того, Юрій був покровителем молодих жінок, особливо дівчат, які вважали: якщо йому щиро молитися, то неодмінно пощастить у подружньому житті.
На Юрія обов’язково спостерігали за прорістю. Вважалося, що коли сховається у житі кура, буде хороший врожай. Дуже поширеним був звичай кидати в озимину кістку від м’ясної страви (найчастіше – від великоднього поросяти). Виходячи дивитися на жито, качалися по ньому – це мало принести добрий врожай. Дівчата качали крашанки у полі й там закопували їх до початку жнив.
Цього дня співали пісень, у яких просили святого Юрія взяти ключі й відімкнути землю, щоб випустити теплу росу, тепле літо.
