Таємний союз, укладений 20 травня 1882 р. між Німеччиною, Австрією та Італією за ініціативою О. фон Бісмарка.
Три держави домовилися надавати підтримку одна одній у разі нападу Франції або Росії.
Союз трьох держав подовжувався кожні п’ять років, але в 1914 р. із нього вийшла Італія, яка в Першій світовій війні воювала на боці Антанти.
Антанта («Троїста згода»)
Дружня домовленість (від фр. «сердечна згода») між Великою Британією і Францією, досягнута 8 квітня 1904 р. із метою врегулювання територіальних суперечок і зміцнення співробітництва проти ймовірної небезпеки з боку Німеччини.
У 1907 р. до Антанти приєдналася Росія, а в роки Першої світової війни вона перетворилася на офіційний союз Великої Британії, Франції та Росії проти держав Троїстого союзу та Османської імперії.
Міжнародне значення створення військово-політичних блоків
За формою обидва блоки мали оборонний характер. Передбачалося, що у випадку нападу на одного з їхніх членів інші нададуть йому допомогу.
Обидва блоки прагнули досягти перевагу один над одним, що стало передумовою для розгортання гонки озброєнь.
Мир у Європі став підтримуватися, головним чином, рівновагою сил двох військово-політичних союзів.
Створення військово-політичних блоків, до яких увійшли всі провідні європейські держави, суттєво зменшило можливості мирного врегулювання конфліктів. Навіть другорядна суперечка могла стати приводом до загальноєвропейської війни.