• За три століття свого існування українське козацтво зробило видатний внесок у захист Європи від османського поневолення. Подвиги степових лицарів стали широко відомі в багатьох країнах Заходу, і чимало тогочасних правителів намагалися залучити цю військову сичу на свій бік або використати її для досягнення власних політичних цілей. Зокрема, вже у 1594 р. за дорученням австрійського імператора Рудольфа II на Січ прибув посол Еріх Лясота, щоб провести переговори й укласти союз проти експансії Туреччини.
• Оліфер Голуб, як і більшість освічених діячів свого часу, вів дипломатичну переписку латиною. При цьому він підписував свої листи «Оліваріус де Марконес, ПК». «ПК» означало «полковник козацький», «Оліваріус» є латинізованою формою імені Оліфер, «де» було ознакою шляхетності походження або найменуванням маєтку, яким володіла та чи інша людина. А от що то за «Марконес»? Дослідники вважають, що це – латинізована назва якогось із маєтків гетьмана.
• Петро Конашевич-Сагайдачний був першим гетьманом, який заборонив козакам вживати горшку під час походів. За невиконання цієї заборони суворий ватажок нерідко карав винуватців на смерть.
• Після повернення з Московського походу до Києва Петро Сагайдачний разом з усім військом Запорозьким вступив до Київського православного братства, що виступало проти політики шляхетської Польщі. І хоча Братство було створене всупереч волі польського короля, віднині урядовці не наважувались заборонити цей осередок української освіти і культури.
Так вперше козацькі шаблі постали на захист інтелектуальних здобутків нашого народу. Заодно, так би мовити, великий гетьман ліквідував Берестейську унію 1596 року і поновив православну церковну ієрархію.
