Східний Сибір розкинувся від річки Єнісей і підніжжя Південного Сибіру до гірських хребтів Далекого Сходу. За площею це найбільша природна країна, яку можна порівняти з цілим материком Австралія. Для її території характерний дуже суворий клімат. Особливо яскраво це виявляється на просторах Якутії (Республік Саха). Про її розміри і природу свідчить місцева приказка: «Сто кілометрів – не відстань, сорок градусів – не мороз».
Основну частину Східного Сибіру займає Середньосибірське плоскогір’я. Його клімат різко континентальний, із холодною, тривалою зимою і відносно теплим літом. На сході плоскогір’я, в Якутії, розташовується Оймякон. Це найхолодніше постійно населене місце на Землі. Тут було зареєстровано температуру -67,7°С.
Із рослинності у Східному Сибіру переважають тайгові ліси: у південній частині – сосново-модринові и соснові, а в центральній – модринові. Серед тварин поширені рись, росомаха, бурундук, куниця, білка, із великих ссавців – лось і бурий ведмідь.
З-поміж дрібних хижаків через своє чудове хутро значну популярність має соболь. Живуть у тайзі й декілька інших видів куницевих: горностай, ласка, колонок. У гірських районах живе кабарга (мускусний олень) – тварина, яка живиться переважно деревними лишайниками.
Найбільш підняті ділянки плоскогір’я розташовуються в північно-західній частині. Тут розкинулися масиви дивного у своїй суворій красі плато Путорана.
У схили плато Путорана врізаються глибокі каньйони. їхні вкриті лісами днища оточені скелястими кручами й водоспадами. На підвищеннях межиріч розташовані плоскі тундрові рівнини 3 безживними кам’яними «морями».
Чи знаєте ви, що...
У 1988 р. значна частина плато Путорана увійшла до складу Путоранського заповідника. Особливо ретельно тут охороняють снігових баранів і найбільшу у світі популяцію диких північних оленів.
