Уявімо, що Іван Франко – не тільки письменник, поет і мислитель XIX століття, а й сучасний інфлюенсер, який активно веде сторінку у Threads. Що б ми побачили в його стрічці? Якими були б його думки, реакції на новини, культурні роздуми і літературні експерименти? Цей експеримент – не лише кумедна гра уяви, а й спроба переосмислити спадщину Франка в контексті сьогодення.
1. Гострі дописи про соціальну справедливість
Франко був одним із перших, хто говорив про права робітників, селян, жінок. У Threads він би не мовчав про корупцію, економічну нерівність чи недоступність освіти. Його пости були б короткими, але влучними, із закликами до змін. Він би використовував хештеги, на кшталт #соціальнасправедливість, #чеснаполітика, #правалюдини.
2. Вірші – просто в стрічці
Іван Франко писав би невеликі поетичні мініатюри просто у вигляді постів. Це були б як любовні замальовки, так і філософські роздуми. Можливо, щось схоже на:
"І як не мріять – весна цвіте,
А серце – камінь... мовчки жде."
Такі дописи отримували б тисячі вподобайок та репостів. Він був би справжнім трендсетером української поезії у цифровому світі.
3. Критика без компромісів
Франко не боявся йти проти течії. У Threads він би аналізував сучасну політику, публічні скандали, шоу-бізнес і псевдопатріотизм. Кожен пост – як публіцистична стаття, але коротко і по суті. Наприклад:
"Коли патріотизм зводиться до вишиванки на селфі – це вже не любов до країни, а її профанація."
4. Освітні нитки і культурні поради
Іван Якович створював би нитки з мінілекціями на тему української мови, культури, класичної літератури. Наприклад:
✅ 5 українських слів, які варто повернути в мову:
✔️ Обіймище – велике, щире обіймання.
✔️ Яворище – гарне місце, де ростуть явори.
✔️ Духмяний – той, що має приємний запах.
✔️ Ласкавиця – тепле, ніжне слово або звертання.
✔️ Мрія – задумане бажання, ідеал.
Його акаунт був би джерелом натхнення для вчителів, студентів і всіх, хто хоче глибше пізнати українську душу.
5. Особисті роздуми – філософія Франка в цифровому часі
Франко не оминав би й теми самотності, пошуку себе, боротьби з внутрішніми демонами. Він писав би про втому, натхнення, сумніви – все те, що близьке кожній людині. Один із постів міг би виглядати так:
"Стома – не завжди ворог. Іноді вона – єдиний привід зупинитись і подумати, куди ти йдеш."
Іван Франко у Threads – це не фантазія, а дзеркало того, яким живим і сучасним є його голос навіть сьогодні. Його слова, як і понад сто років тому, змушують думати, відчувати, діяти. У світі швидких постів і коротких думок він залишився б глибоким, чесним і завжди небайдужим.
