В одній із печер на півночі Піренейського півострова палеоантропологи виявили найраніші сліди перебування людини в Європі — на 200 тисяч років давніші, ніж попередні знахідки.
Представники археологічного фонду "Атапуерка" заявили , що в червні 2022 року в печері Сіма-дель-Елефанте фрагмент щелепи Homo. За результатами попереднього дослідження, його вік оцінили в 1,4 мільйона років.
Сіма-дель-Елефанте — одна з численних печер археологічної пам'ятки Атапуерка в іспанській провінції Бургос. У тих місцях люди та їхні предки влаштовували стоянки з нижнього плейстоцену (понад мільйон років тому) до голоцену. В Атапуерці знайдено кілька тисяч фрагментів кісток різних видів людей: вони розподілені за шарами, вивчення яких допомагає визначити вік знахідок.
Досі найдавнішою скам'янілістю гомінін, знайденою в Європі, була щелепна кістка, знайдена в тому ж місці в печері Сіма-дель-Елефанте в 2007 році. Її датували віком 1,2 мільйони років. Нова знахідка зроблена в шарі, який на 2 метри нижче — що і викликало перші припущення щодо віку стародавнього Homo.
Тепер дослідники мають провести уточнену оцінку віку фрагмента щелепної кістки за допомогою фізичних методів датування. Цими дослідженнями займаються спеціалісти з Національного центру досліджень еволюції людини у Бургосі. За їхніми словами, процес триватиме від шести до восьми місяців.
Вчені сподіваються, що аналіз допоможе визначити, якого виду гомінін належить фрагмент щелепної кістки, і краще зрозуміти, як відбувалася еволюція людини на європейському континенті. Адже досі дослідники не змогли впевнено визначити, кому належала щелепна кістка, виявлена в 2007 році.
Вони припускають, що скам'янілість може відповідати Homo antecessor (людина-попередник), кістки якого знайшли 1994 року в одній із печер Атапуерки. Вік тієї знахідки трохи менше мільйона років. Якщо вдасться надійно співвіднести всі ці кісткові останки, то можна буде говорити, що людина-попередник освоїв Європу майже півтора мільйона років тому.
Крім того, якщо попереднє датування знахідки підтвердять іншими методами, то постане питання про шляхи міграції роду Homo. Найкоротший шлях із Африки на північ сучасної Іспанії лежить через Гібралтар. Але палеоантропологи часто ставлять під сумнів можливість стародавніх Homo перетинати великі водні перепони.
Звичайно, вони могли вийти з Африки і традиційним маршрутом — через Близький Схід. Але щоб після цього дістатися Атапуерки, їм довелося б пройти всю Європу, і тоді стає зовсім незрозуміло, чому ми не знаходимо таких стародавніх слідів до Іспанії — у Греції, Болгарії, Італії.
Хронологічно знахідка віком 1,4 мільйона років може належати і Homo erectus. Вважається, що саме еректуси близько 0,8 мільйона років тому заселили острів Флорес (нині Індонезія), де згодом нащадки «колоністів» надали нового вигляду Homo floresiensis. Острів Флорес завжди був відокремлений від сусідніх морських проток, ще більш складним для подолання, ніж Гібралтар.
