Протягом кількох тисяч років людство неодноразово страждало від руйнівних природних катаклізмів, що стирали з лиця Землі цілі міста, і жахливих епідемій, які забирали мільйони життів. Але який рік можна по праву назвати найгіршим за останні 2500 років?
1931 рік: Велика китайська повінь
Не займайтеся самолікуванням!
У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Цей період став згубним для густонаселених районів Південно-Центрального Китаю. За кілька років до цього в регіоні панувала посуха, проте після сніжної зими настала відлига, і на землю пролилися рясні дощі. Річки виходили з берегів, проте зливи не припинилися і влітку: їхній пік припав на серпень 1931 року. Неймовірна активність циклонів – 9 за один лише липень проти звичайних 2 циклонів на рік – зробила свій внесок в ускладнення і так катастрофічної ситуації у регіоні.
Результатом погодної аномалії стала повінь небачених масштабів. Найбільші річки країни (Хуанхе, Янцзи та Хуайхе) вийшли з берегів, тож до середини серпня рівень води перевищував норму на 16 метрів! Нанкін майже повністю опинився під водою, а руйнування греблі Великого каналу забрало життя майже 200 000 людей – сплячих городян просто змило ревучими потоками води.
Але й у цьому лиха китайського народу не закінчилися. Через величезну кількість тіл, що розкладаються, і високої вологості почалися епідемії тифу і холери, а біженці, що страждають від голоду, часом були змушені йти на крайні заходи і поїдати своїх родичів. За різними оцінками, на той рік загинуло від 1 000 000 до 4 000 000 осіб.
1918: іспанський грип
Знаменита «іспанка» стала, мабуть, наймасовішою пандемією грипу за всю історію. У період з 1918 по 1919 роки від неї постраждало 29,5% населення всієї планети – близько 550 мільйонів людей виявилися заражені. П'ята частина в результаті померла.
Епідемія припала на кінець Першої світової війни і швидко затьмарила за кількістю жертв та смертоносності навіть цей найбільший (на той момент) збройний конфлікт у світі. Саме війну дослідники звинувачують у тому, що епідемія набула такого колосального масштабу: антисанітарія, голод, скупченість людей у таборах – все це дало благодатний ґрунт для поширення вірусу. Свою назву пандемія отримала завдяки тому, що перший сильний спалах хвороби зареєстрували саме в Іспанії.
1347: Чорна смерть в Європі
Напевно, зараз уже не знайдеться жодної людини, яка не чула б про цю сумнозвісну епідемію чуми. Джерело її досі залишається невідомим. Історики дійшли висновку, що масовий мор, який прийняв воістину колосальні масштаби, виник у результаті багатьох чинників. Нестабільний клімат (голод і посуха, а потім раптові урагани і зливи на території Китаю) призвів до того, що орди дрібних гризунів вийшли з пусток, що збідніли, ближче до людського житла в пошуках притулку та їжі.
Самі щури не страждають від захворювання, натомість є його природними переносниками, а тому в умовах антисанітарії та голоду епідемія швидко набула спочатку локального, а потім і глобального характеру.
Викосивши Золоту Орду, хвороба влаштувалася на Кавказі та в Криму, а вже звідти генуезці привезли її до Європи – мабуть, завдяки тим самим корабельним щурам. Холоди та зливи, а також епідемії натуральної віспи та прокази, які незадовго до цього терзали європейців, послабили їхній імунітет і зробили надзвичайно сприйнятливими до інфекції.
У результаті чорна смерть заспокоїлася лише до 1353 року, забравши загалом життя приблизно 60 000 000 людей по всьому світу.
1201: сирійський землетрус
У липні 1201 року Єгипет і Сирія здригнулися від неймовірно потужного землетрусу, що залишив після себе небувалі руйнування. Його епіцентр знаходився на південному заході Сирії, проте сейсмічні хвилі дійшли до Месопотамії, Сицилії та Єгипту.
У східній частині Середземномор'я практично кожне місто постраждало від цієї катастрофи, потужність якої сучасні фахівці оцінюють у 8 балів за шкалою Ріхтера. Загалом внаслідок «тремтіння Землі» загинули 1 000 000 людей. Причиною таких сильних поштовхів геологи вважають розлом, що пройшов дном Мертвого моря.
541 рік: Юстиніанова чума
За вісім століть до Чорної смерті світом пронеслося настільки смертоносне захворювання, що історики надали йому статус пандемії – світової епідемії. Вона охопила всю Азію, Північну Африку, Близький Схід і, звісно, Європу.
Винуватцями трагедії стали вже знайомі нам щури та блохи, які потрапили з Єгипту та країн Сходу до Константинополя у трюмах кораблів, що перевозили зерно. Збудник (бацила Y. pestis) проникає в кров людини з укусом блохи: за один укус переносник може передати до 24 000 бактерій, хоча для зараження достатньо лише 3.
На піку епідемії чума забирала по 10 000 життів на день. Мертвих було так багато, що їх не встигали ховати – їх просто складали на вулицях, внаслідок чого трупи починали гнити і хвороба поширювалася ще швидше. Вогнища епідемії періодично виникали ще протягом 200 років після її згасання, хоча рівень токсичності з часом і ставав слабшим.
536 рік: найстрашніший рік за всю історію
Дивно, правда? Як можна порівнювати середину VI століття з масовими епідеміями та руйнівними катаклізмами? Проте вчені дійшли висновку, що саме цей рік став найгіршим за всю відому нам історію людства. У чому причина цього рішення?
Історик й археолог Маккормік, який очолює ініціативу Гарвардського університету з науки про людське минуле, впевнений, що «Цей рік став початком одного з найгірших періодів в історії». З цим важко не погодитися: загадковий туман занурив Європу, Близький Схід і частину Азії в темряву – протягом 18 місяців і вдень, і вночі за вікном стояла непроглядна морок.
Візантійський історик Прокопій писав, що «Сонце видавало світло без яскравості, подібно до Місяця, протягом усього року». У цей час температура впала до 1,5 °C, зрідка піднімаючись до 2,5 °C – почалося найхолодніше десятиліття за останні 2500 років. Саме воно стало початком глобальної зміни клімату, що став благодатним ґрунтом для всіх катаклізмів та епідемій майбутніх століть.
Влітку у сонячних регіонах Китаю випав сніг, а Ірландію охопив голод через неврожай. Бубонна та Юстиніанова чума знищили за різними даними від 1/3 до половини населення Східної Римської імперії, прискоривши її крах. Лише нещодавно вченим вдалося нарешті з'ясувати причину таких катастроф.
Провівши надточний аналіз зразків льоду, взятого зі швейцарського льодовика, команда Маккорміка і глясіолога Пола Маєвського з Інституту зміни клімату Університету штату Мен дійшла висновку, що всьому виною стало сильне виверження вулкана в Ісландії, яке викинуло в атмосферу величезну кількість попелу. У 540 і 547 роках були ще два виверження, а потім прийшла чума – і Європа поринула в справжнісінькі «темні» століття.
Як виявилось, виверження вулканів викинули в атмосферу сірку, вісмут та інші хімічно активні речовини. Це поєднання утворює щільну вуаль за типом аерозолю, яка відбиває сонячне світло назад у космос і, як наслідок, значно охолоджує планету. Вчені виявили, що майже кожне холодне літо за останні 2500 років пов'язане з вулканічними викидами.
