Дике полювання – у німецькій міфології назва сонму привидів і злих духів, які проносяться по небу під час зимових бур (в період різдва – Богоявлення) у супроводі гончих псів, виття яких, за повір'ям, змушує скиглити дворових собак.
Небезпечна для людей, особливо на перехрестях доріг. Образ ватажка Дикого полювання – Дикого мисливця – сходить до образу давньогерманського травневого Одіна-Вотан, на чолі воїнства мерців пролітаючого по небу.
У середньовіччі з Диким мисливцем стали асоціюватися історичні особистості – Аттила, Карл Великий, пізніше Френсіс Дрейк і навіть Наполеон. Вважали також, що Дикі мисливці – це душі грішників, під проводом Ірода і Каїна.