Дослідники виявили цілі останки павукоподібної мавпи у стародавньому місті ацтеків Теотіуакані. Відкриття свідчить про тісні зв'язки між стародавніми державами Мезоамерики.
Під час розкопок у комплексі Plaza of the Columns у Теотіуакані в Мексиці археологи виявили повні останки павукоподібної мавпи, тисячі фрагментів фресок у стилі майя та понад 14 000 керамічних черепків із великого бенкету. Знахідки, яким понад 1,7 тис. років свідчать про наявність дипломатичних відносин між правителями майя та державою ацтеків.
Скелет павукоподібної мавпи був похований разом із беркутом та кількома гримучими зміями в оточенні унікальних артефактів, таких як чудові фігурки з нефриту, зроблені в долині Мотагуа на території сучасної Гватемали. Крім них було знайдено безліч артефактів з черепашок та равликів, а також щедрі предмети з обсидіану, такі як леза та наконечники снарядів.
Дослідники використали різні методи, щоб вивчити життя павукоподібної мавпи. На час смерті самці було від 5 до 8 років. При цьому результати огляду двох зубів, верхнього та нижнього іклів показують, що павукоподібна мавпа їла, серед іншого, кукурудзу та перець чилі. Хімія кісток, яка дає уявлення про раціон та інформацію про навколишнє середовище, вказує на те, що вони перебували у неволі не менше двох років. До прибуття в Теотіуакан мавпа жила у вологому середовищі, харчуючись в основному рослинами та корінням.
Крім вивчення стародавніх ритуалів і розкриття фрагментів історії, відкриття допомагає реконструювати масштабніші історичні процеси і зрозуміти, як ці могутні, розвинені суспільства справлялися із соціальними та політичними чинниками. Наприклад, відкриття спростовує популярну гіпотезу про те, що присутність майя в Теотіуакані була обмежена невеликими громадами мігрантів.
«Це допомагає нам зрозуміти принципи дипломатії, зрозуміти, як розвивався урбанізм і як він зазнав невдачі. Теотіуакан був успішною системою протягом понад 500 років, розуміння минулої стійкості, її сильних та слабких сторін актуально у суспільстві. Є багато спільного між минулим та сучасністю. З життя суспільств минулого можна отримати корисні уроки; вони підказують нам, коли ми йдемо вперед», – Нава Сугіяма, антрополог-археолог Каліфорнійського університету в Ріверсайді, співавтор дослідження.
