Майя (як і ацтеки) були переконані, що боги вже кілька разів руйнували світ. Щоб цього не сталося знову, вони намагалися розгадати бажання богів й улестити їх дарами і жертвоприношеннями.
Гра в м’яча
Ритуальні ігри в м’яча з’явилися в попередників майя – ольмеків. Це релігійне дійство нагадувало гру двох команд на одному полі.
Гра полягала в тому, щоб поцілити важким каучуковим м’ячем у кам’яне кільце. До м’яча не можна доторкатися рукою або ногою: дозволені тільки поштовхи плечима, колінами або стегнами. Змагання було жорстоким, на удари і травми ніхто не зважав. Капітана команди, що програла, приносили в жертву богам! І він віддавав своє життя з гордістю: адже ця жертва здійснюється в угоду богам, а отже, на благо людям.
Боги
У пантеоні майя були представлені боги землі, дощу, вітру, блискавки й інших природних сил і явищ. За легендами майя, першими мешканцями Землі були Сонце і Місяць, які часто сварилися між собою. Якщо Місяць світив слабше за Сонце, майя пояснювали це тим, що Сонце вирвало в нього одне око, покаравши за прикрий характер.
Хто такі чаки?
З чотирма сторонами світу асоціювалися чаки, чотири боги дощу. Вони посилали на Землю дощ, трясучи великими калебасами (посудинами з гарбуза), наповненими водою. Якщо вони перевернуть калебасу, на Землі може початися потоп. Гніваючись, вони насилали на поля град і викликали грозу.
