Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка було опубліковано 26 квітня 1840 року в Санкт-Петербурзі. Ця подія відкрила новий світ української поезії, принісши свіжість, ясність та поетичну грацію, як зазначив Іван Франко. Видання було здійснено за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки та за кошти полтавського землевласника Петра Мартоса, який вважав себе відкривачем Шевченка-поета.
7 березня 1840 року Євген Гребінка подав на розгляд до Петербурзького цензурного комітету рукопис "Кобзарь, малороссийские песни и стихотворения", автором якого був Тарас Шевченко, учень Імператорської Академії мистецтв.
У першому виданні "Кобзаря" було включено 8 поезій:
- «Думи мої… лихо мені з вами…»;
- «Перебендя»;
- «Катерина»;
- «Тополя»;
- «Думка (Нащо мені чорні брови…)»;
- «До Основ'яненка»;
- «Іван Підкова»;
- «Тарасова ніч».
Книга була надрукована тиражем 1000 примірників на якісному папері. Після великого розголосу, який отримав «Кобзар» через своє антиімперське спрямування, книгу піддали більш жорсткій цензурі, і всі подальші примірники були надруковані з правками. Це, ймовірно, було зроблено самим Мартосом, який боявся санкцій проти себе з боку імператорського двору.
Книга швидко стала популярною і розійшлася, приносячи Мартосу великий виторг. Однак Шевченко був незадоволений тим, що перше видання вийшло майже проти його волі та принесло йому непомірно малу вигоду. Після арешту та заслання поета в 1847 році, «Кобзар» було заборонено та вилучено з книгосховищ, що зробило видання рідкісним ще в ті часи. Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників цього видання.
До речі, з одним із перших примірників «Кобзаря», виданого у 1840 році у Санкт-Петербурзі видавництвом Фішера, сталася досить цікава історія. Цей примірник нині зберігається у Музеї Визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні.
Цей конкретний примірник книги має інтригуючу історію, яка починається з дарчого підпису: "Шановній і дорогій панні Ганні Олександрович на вспомин про спільну працю в гуртку у Крем'янці на Волині. М. Бжеська. 9-го листопада 1923 року". Цей підпис належить Маргариті Бжеській, першій дружині відомого політичного діяча, дослідника української історії, літератора і публіциста Романа Бжеського.
Роман Бжеський був активним учасником визвольних змагань, боровся за незалежність України, був арештований 17 разів і отримав кілька присудів смерті. Він також був одним з перших в'язнів польського концтабору в Березі-Картузькій. Ця книга, що має історичну цінність, потрапила аж до США, а потім, завдяки старанням директора Музею Визвольної боротьби ім. С. Бандери Василя Олеськіва, потрапила до Лондона.
