Після смерті Б. Хмельницького в Гетьманщині утворилася досить складна політична і соціально-економічна ситуація:
• Державний устрій перебував у стані перетворення з військової організації на реальну владу, яка поширювалася на все населення.
• Військові чини козацтва мали правити іншими станами суспільства, що фактично позбавляло їх можливості дієвої участі в державному житті.
• Принципи і порядки Війська Запорозького дедалі більше не задовольняли потреби управління державою.
• Авторитет влади гетьмана підтримувався перш за все його особистою популярністю.
• Загострення протиборства двох центрів влади – Запорозької Січі й резиденції гетьманського уряду в Чигирині,– які змагалися за вплив на суспільство і можливість визначати державну політику.
• Нагальна потреба вдосконалення політичного устрою, вироблення нових форм центрального і місцевого управління.
• Намагання козацької старшини перетворитися на панівну верству, закріпити за собою землі й села, що раніше належали полякам, і мати своїх підданих.
• Загострення протиріч між рядовим козацтвом, що тривалий час не отримувало платні й не мало засобів до існування, та старшиною, яка ставала дедалі заможнішою за рахунок прибутків з отриманих земель і оренди.
• Дедалі відвертіше ігнорування московським урядом інтересів Гетьманщини.
• Перебування Гетьманщини в стані «обложеного табору», оточеного вороже налаштованими до неї державами, які намагалися використати соціальні протиріччя для її підпорядкування.
