
Українська кераміка та гончарство має багатовікову історію, а їх стародавні традиції продовжують активно розвиватися і сьогодні. Кераміка завжди була побутовим мистецтвом, обмежуючись лише тільки посудними формами і їх стриманим декором. Гончарство – це традиційне українське ремесло з виробництва глиняного посуду, а також інших глиняних виробів (кахлів, іграшок, скульптур).
Навіть ті предмети, що дійшли до нас із тих давніх часів, донесли неабияку художню майстерність їх авторів.
Гончарі виробляли, а потім продавали свої найрізноманітніші вироби на ярмарках або розвозили їх по селам.
Пройшовши величезний часовий шлях, кераміка кінця 20 ст. виходить далеко за межі утилітарності і стає своєрідним синтетичним видом творчості, яка об’єднує в собі і скульптуру, і живопис, і графіку, стаючи лідером серед інших видів декоративного мистецтва в художньому експериментуванні, проявляючи різноманітність конструктивних і фактурних властивостей керамічних матеріалів – глини, кам’яної маси, фаянсу, фарфору.
Сучасна гончарна і ліпна кераміка відрізняється великою різноманітністю – це абстрактні і образотворчі, відчужено-безсюжетні і філософсько-змістовні твори, в яких художники утілюють своє розуміння світу в його тимчасових і просторових вимірюваннях.
Витвори побудовані на традиційних, але значно трансформованих формах посудин – мисках, глеках, горщиках, а також фігурному посуді – несуть естетичну функцію в інтер’єрі і просторово-організаційну – в ландшафтному середовищі. Нерідко професійна кераміка переходить у ранг декоративної скульптури.