Пелопоннеська війна – боротьба за панування у Греції між союзами грецьких полісів – Делосським, очолюваним. Афінами, та Пелопоннеським, очолюваним Спартою, що відбувалася у 431–404 рр. до н. е.
Причина: за твердженням грецького історика Фукідіда, війну спричинило зростання могутності Афін, яке викликало занепокоєння у Спарті.
Привід: військові зіткнення між Афінами та їхнім торговельним суперником Корінфом, а також конфлікти Афін із містами Пелопоннеського союзу.
Сили і плани сторін
Афіни: мали міцний флот і розраховували використати своє панівне становище на морі.
Спарта: мала добре озброєне сухопутне військо і надавала перевагу воєнним діям на території Греції.
Особливості війни
• На початковому етапі війни, у 431 р. до н. е., спартанці витіснили афінян з Аттики. Проте афіняни залишалися непереможеними, зберігаючи свою перевагу на морі.
• У 415 р. до н. е. афіняни здійснили великий морський похід на Сицилію й узяли в облогу місто Сіракузи. Сіракузький похід афінян завершився катастрофою: спартанці розгромили афінський флот.
• У наступні роки афінський флот завдав декілька поразок спартанцям.
• Вирішальну роль у переломі війни на користь спартанців мала допомога, яку їм надали перси. У 405 р. до н. е. в морській битві при Егоспотамах афіняни втратили майже весь свій флот і їхня капітуляція стала неминучою.
Результати війни
• Афіни повинні були розпустити Делосський морський союз.
• Морський флот афінян скорочувався до 12 кораблів.
• Афіняни повинні були знищити всі свої фортечні мури й укріплення.
• Афіни відмовлялися від усіх своїх заморських володінь.
• В Афінах установлювалася влада підтримуваної Спартою «тиранії тридцяти», усі демократичні порядки скасовувалися.
