Сім'я. До семи років усіх дітей виховували матері, на жіночій половині будинку. У багатих родинах за дітьми наглядав раб-педагог (від грец. «вихователь дитини»).
Школа. Із семи років хлопчики навчалися у школах. Навчання було платним. У школах навчали читати, писати і рахувати. Греки користувалися власним алфавітом, розробленим на основі фінікійського, який складався з 24 літер. На відміну від останнього, у грецькому алфавіті літери означали не лише приголосні, а й голосні звуки.
Школа. Писали на дерев’яних дощечках, укритих воском, загостреною паличкою – етилом, а його зворотною стороною затирали помилки. Учні читали поеми Гомера, інших поетів, вчили напам’ять великі уривки з них. Також у школі навчали співати, грати на флейті та лірі.
Палестри. Із 12 років хлопчики відвідували гімнастичні школи – палестри. Викладачі гімнастики вчили їх бігати, стрибати, кидати диск та спис, боротися.
Військові табори. Із 18 років молодих афінян називали ефебами (юнаками) і вважали повнолітніми. Вони складали урочисту присягу на вірність місту, і їх вносили до списків його громадян. Юнаки повинні були впродовж двох років навчатися військової справи й нести гарнізонну службу у військових таборах. Там вони вчилися володіти в бою списом, мечем, битися у строю, стріляти з лука та пращі, обходитися з військовими машинами. Після завершення військової підготовки найкращі нагороджувалися почесними вінками, а їхні прізвища викарбовували на мармуровій плиті, установленій на афінській агорі.
Гімнасії. Для дорослих існували гімнастичні школи, які утримувалися державним коштом. Заняття у них були безплатними. Гімнасії були розташовані за містом, у зелених гаях. Тут були майданчики для вправ атлетів, басейни, роздягальні, місця для відпочинку й бесід. Гімнасії, які давали можливість займатися атлетикою, були улюбленими місцями відпочинку і розваг греків.
Дівчата в Афінській державі отримували лише домашнє виховання. Матері навчали їх господарювання, піклування про хворих, дітей і свійських тварин. У заможних сім’ях дівчат із дитинства вчили також слідкувати за прибутками і витратами сім’ї, наглядати за рабами.
