Закарпаття. Панівне становище посідали угорці. Переважну більшість населення становили селяни-русини, закріпачені угорськими землевласниками. Більшість русинської еліти перейшла в католицьку віру і змадяризувалася. Вірність традиціям свого народу зберігало греко-католицьке духівництво. Саме воно започаткувало українське національне відродження на західноукраїнських землях.
Північна Буковина. Панівне становище посідали румунські бояри-землевласники. Більшість українського населення становили селяни, руська шляхта зрумунізувалася ще в попередні століття. Розгортанню румунізації чинила опір лише певна верства українського православного духівництва. Проте значної ролі в процесах пробудження українського національного життя воно не відігравало.
Східна Галичина. Провідні позиції посідали поляки, що становили лише 3–5 % населення, але володіли значною кількістю землі. Більшість населення становили українські селяни-кріпаки. Українців майже не було з-поміж великих землевласників і міських верхів. Єдиною освіченою верствою серед галицьких русинів було греко-католицьке духівництво. Саме воно започаткувало в краї українське національне відродження.
