Одним із перших учених-мандрівників був Геродот, якого давньоримський філософ Ціцерон назвав «батьком історії». Геродота дуже захоплювали чужоземні звичаї, тож учений довго (між 455-444 роками до н. е.) мандрував країнами Сходу.
У Єгипті вчений розпитував жерців про історію цієї держави, цікавився життям фараонів і відвідував майстерні бальзамувальників, про що пізніше докладно розповів у своїх текстах. Опинившись біля пірамід, він кроками вимірював довжину підніжжя кожної з них.
Маршрут однієї з подорожей Геродота пройшов через Малу Азію, звідки він прибув на кораблі в Північне Причорномор’я, до колонії Ольвія (берег Дніпровсько-Бузького лиману). Імовірно, саме там він зустрів кочові племена скіфів і спостерігав за їхніми звичаями та обрядами.
Результатом довготривалих подорожей Геродота стала праця «Історія».
Чи знаєте ви, що…
На відміну від більшості попередників, Геродот мандрував не задля торгівлі, а щоб задовольнити власну цікавість. Очевидно, він хотів побувати в місцях, де здійснив свої подвиги Геракл.