Мексиканська революція 1910-1917 рр. – революція, спрямована проти деспотичного режиму диктатора Порфіріо Діаса, який установився в Мексиці в 1877 р., і гноблення іноземних колонізаторів.
Передумови
Завдяки підтримці Діаса англійський та американський капітал посів провідне місце на найпривабливіших галузях промисловості (гірничо- та нафтовидобувна, будівництво залізниць).
Незадоволення середніх верств населення привласненням Діасом всіх багатств країни, величезними витратами на утримання поліції та чиновників.
Протести селян проти захоплення їх земель латифундистами набули характеру селянської війни. Масові страйки робітників у 1906–1907 рр., які були придушені армією.
Причини
Необхідність подолати залежність країни від іноземного капіталу, що перетворило її на напівколонію США та Великої Британії.
Незадоволення більшості населення режимом особистої влади П. Діаса і своїм абсолютним політичним безправ’ям.
Необхідність невідкладного розв’язання аграрного питання (96 % селянських господарств не мали земельних ділянок) і запровадження соціального захисту робітників.
Програма опозиції
- Проведення вільних виборів.
- Здійснення реформи армії та державного апарату.
- Забезпечення прав і свобод громадян, конституційних норм управління державою.
- Задоволення основних вимог робітників, боротьба із засиллям іноземних монополій.
- Повернення селянам земель, відібраних за часів правління диктатора П. Діаса.
- Сприяння розвитку вітчизняної промисловості та сільського господарства.
Періоди
Листопад 1910 – травень 1911 р. – Лідер опозиції Франсіско Мадеро розпочав збройне повстання і, використавши селянські армії Еміліана Сапати та Франсіско Вільї, розгромив урядові війська. Диктатуру П. Діаса було провалено, до влади прийшли мексиканська ліберальна буржуазія і землевласники на чолі із Ф. Мадеро.
Травень 1911 – лютий 1913 р. – У жовтні 1911 р. відбулися президентські вибори, на яких переміг Ф. Мадеро. У результаті військового перевороту Мадеро було вбито, а владу захопив генерал В. Уерта.
Лютий 1913 – липень 1914 р. – Громадянська війна між колишніми союзниками в боротьбі з диктатурою Уерти – селянськими арміями, очолюваними Сапатою і Вілья, та військами лідера поміркованого конституційного руху – генерала Венустіано Карранси. Завершальним актом революції стало прийняття 8 лютого 1917 р. демократичної конституції.
Підсумки та історичне значення
- Сприяла зміцненню національного суверенітету країни.
- Завдала серйозного удару таким напівфеодальним пережиткам, як латифундизм, безземелля і малоземелля селянства.
- Послабила позиції іноземних монополій у країні та обмежила їх подальше проникнення.
- Створила сприятливі умови для розвитку вітчизняного підприємництва, здійснення прогресивних реформ в економічній, політичній і культурній сферах.
- Конституція 1917 р. була найдемократичнішою з усіх тогочасних конституцій. Проте вона відображала незавершеність революції: усі передові демократичні принципи лише декларувалися, за їх втілення у життя необхідно було боротися.
- Завдання і зміст Мексиканської революції були актуальними також для інших латиноамериканських країн і спонукали їх народи до власної боротьби.