Давній Єгипет – держава у Північно-Східній Африці, що існувала у долині нижньої течії річки Ніл. Назву країні дали давні греки, а самі єгиптяни називали свою країну «Та-кемет» («чорна земля»).
Природні умови Давнього Єгипту
• Розташований у пустелі на території Північно-Східної Африки.
• Із півночі Єгипет омивають води Середземного, на сході – Червоного морів.
• Із півдня на північ Єгипет перетинає Ніл – одна з найбільших річок світу. Долина Нілу вузька, усього декілька кілометрів в обидва боки від річки, а далі пролягає пустеля: на заході – Лівійська, на сході – Аравійська.
• У верхній течії Ніл долає кам’яні пороги; а далі впадає в Середземне море, де поділяється на декілька рукавів, що своєю трикутною формою нагадують літеру грецького алфавіту «дельту»,– звідки і виникла її назва.
• Щорічно Ніл розливається, і в його долині впродовж трьох місяців стоїть вода. Вода зволожує долину і вкриває її землі шаром родючого мулу.
Об'єднання Єгипту
4 тис. до н. е. У долині Нілу виникли перші дрібні царства.
Кінець 4 тис. до н. е. Єгипетські царства об’єдналися у дві держави: Північне царство у Нижньому Єгипті та Південне царство у Верхньому Єгипті.
Близько 3000 р. до н. е. Тривалі війни між Верхнім і Нижнім Єгиптом завершилися перемогою володаря Південного царства Нармера, який об’єднав усю країну. Першою столицею об’єднаної Єгипетської держави став Мемфіс.
