У Родючому півмісяці виникла ще одна найдавніша цивілізація – сирійська. У середині III тис. до н. е. тут з’явилося стародавнє місто-держава Ебла. Воно розташовувалося на перехресті торговельних шляхів між Месопотамією й Анатолією (сучасна Туреччина). Завдяки цьому швидко зростали добробут і могутність міста. У період розквіту вплив Ебли поширився на величезну територію – від Середземноморського узбережжя до кордонів Аккадської держави (центр Месопотамії). Правителі міста-держави прагнули взяти під свій контроль найважливіші торговельні шляхи й вступили в конфлікт з могутнім Аккадом.
Очевидно, саме це стало причиною загибелі Ебли. У 2250 р. до н. е. війська аккадського царя Нарамсіна вторглись у місто, пограбували його, а потім спалили. За якийсь час місто відродили, але воно проіснувало недовго – два-три століття. Остаточне зруйнування Ебли сягає середини XVII ст. до н. е.
До середини минулого століття про саме місто та його могутність майже нічого не знали. Усе змінилося, коли поблизу сучасного міста Алеппо (Сирія) розпочалися розкопки пагорба Телль-Мардік. їх вела археологічна експедиція римського університету під керівництвом Паоло Маттіе. Ученим удалося знайти рештки зикурата, царського палацу й кількох храмів. Але головною знахідкою став так званий архів Ебли, виявлений серед руїн царського палацу. Він являє собою понад 17 тис. глиняних табличок, поцяткованих клинописом. Вони були укладені акуратними «купками» на дерев’яних підставках, що нагадувало сучасні картотеки. Під час пожежі, яка зруйнувала палац, глиняні таблички були піддані випалюванню, що й надало їм іще більшої міцності.
Архів Ебли висвітлює всі віхи життя міста: від офіційних документів до підручників, гімнів і переліку птахів та риб. Був знайдений унікальний шумерсько-еблаїтський словник, що містить понад 3000 слів, а також тексти, які розповідають про створення світу та Всесвітній потоп.
Є свідчення, що в Еблі, як ні в якій іншій цивілізації, важливу роль у суспільстві відігравали жінки. Так чергового царя на престол вводила маліктум (цариця).
Розшифрування архіву повністю змінило уявлення про історію Південно-Західної Азії! Виявилося, що нарівні з Межиріччям Ебла була однією з колисок цивілізації.
На думку П. Маттіе, процвітання місту забезпечувала торгівля. Сюди завозили золото, срібло, мідь, олово, коштовне каміння. Так, один з текстів довірчо розповідає про отримання 1740 мін золота, що відповідає... 870 кг! Частина цих багатств ішла прямо в місткі сховища місцевих царів.
Чи знаєте Ви, що..
Тексти табличок свідчать про те, що державою управляли царі Ебли, які отримували владу не в спадок, а шляхом виборів, і ділили її з радою старійшин.
