Поширена у Сполучених Штатах від Канади до Флориди і від берегів Атлантичного до берегів Тихого океану. У південних частинах цієї території ці зозулі, очевидно, належать до кочівних птахів, а на півночі – до перелітних. Зграї, які утворюються під час перельотів, розтягуються на чималу відстань, але окремі особини не спілкуються між собою, попри те що птахи летять один за одним.
Їжу жовтодзьобої зозулі становлять комахи і плоди, а саме: метелики, коники, волохата гусінь, бабки тощо, а восени – різні ягоди. Мабуть, небезпідставно підозрюють, що вона знищує гнізда дрібніших пташок. На відміну від деяких інших зозуль, жовтодзьоба зозуля сама піклується про власне потомство. Цікаво й те, що самка відразу ж починає висиджувати яйця, які тільки-но знесла, і тому в гнізді можна одночасно знайти і яйця, і пташенят на різних стадіях розвитку.
Гніздо складається з небагатьох сухих гілочок і трави, дуже просте, пласке, схоже на гніздо звичайних голубів, і так само прикріплене на горизонтальній гілці, часто не вище людського зросту від землі.
Яйця, у кількості 4–5, довгасті і яскраво-зеленого кольору. Поки самка висиджує, самець залишається поблизу, вірно охороняючи її і попереджаючи про наближення кожного ворога.
