Належать до підродини Наривники (Meloinae). Це досить великі жуки, що досягають завдовжки 12–30 мм. Безкрилі, повзають повільно, зазвичай чорного або темно-синього кольору. У них велика чотирикутна голова, маленька передньоспинка, надкрила короткі, біля основи злегка заходять одне на одного, черевце дуже товсте, роздуте, значно виступає з-під надкрил, особливо у самиці. їх можна зустріти на полях, луках, узліссях, як правило, поблизу поселень різних одиночних бджіл; звичайніші вони в південних районах.
Майок не назвеш граційними або гарними. Вони чорні, іноді темно-сині, фіолетові, зеленуваті. їхні м’які надкрила широко розставлені на спині. Крил немає, майки не літають. Величезне черевце самки важко волочиться по землі і нічим не прикрите зверху: надкрила дуже короткі. Зовнішність жука не назвеш привабливою. Якщо її торкнути, майка виділяє із зчленувань жовтувату маслянисту рідину, яка неприємно пахне.
Життя майок дуже коротке. Самці вмирають після спаровування, а самиці – як тільки відкладуть яйця. Самиця вириває заздалегідь ямку, завглибшки близько 26 мм, відкладає туди яйця купкою. Влаштувавши одне гніздо, вона береться до наступного. Самка відкладає безліч яєць, кількість яких може досягати кількох тисяч. З яєць виходять крихітні (близько 1 мм) личинки.
Личинки паразитують на одиночних бджолах: антофорах та інших. Вилупившись із яйця, личинка причіплюється до бджоли, яка й доставляє її в свою чашечку.
Поширені майки скрізь, окрім Австралії та Південної Америки.
