Належить до родини Воронові. Довжина ворона – 64–66 см, розмах крил – 125 см.
Забарвлення однотонне, яку чорної ворони і грака, але від них ворона легко відрізнити за більшим розміром. Оперення чорне, із синюватим або зеленуватим полиском.
Уникаючи людини, ворон живе виключно в горах, густих лісах, на скелястих берегах моря; він рідко збирається у великі зграї, і група з 6–20 воронів вважається винятком
Обережністю ворон перевершує всіх своїх родичів; він тільки тоді наважується сісти, коли ретельно облетить усю навколишню місцевість. Мабуть, немає іншого птаха, який тією самою мірою, як ворон, міг би бути названий всеїдним; можна стверджувати, що він не гидуватиме буквально нічим їстівним. Крім плодів та інших рослинних речовин, він знищує комах, слимаків, черв’яків, дрібних хребетних і сміливо нападає на ссавців та птахів, більших за себе: від миші до зайця і від найдрібнішої пташки до тетерки.
Гніздо ворона доволі велике і влаштовується з хмизу, трави, овечої вовни на скелях або високих деревах. Яйця, у кількості 5–6, досить великі, зеленуватого кольору з бурими плямами. Обоє батьків турботливо годують новонароджених пташенят черв’яками, комахами, мишами, молодими пташками і шматками падалі. Старі ворони водять молодь на луки і поля. Тільки під осінь воронята стають самостійними.
Приручити неважко не тільки молодого, а й старого ворона. Цього розумного птаха можна дресирувати, як собаку, і нацьковувати на тварин і людей; ворона навіть можна привчити вилітати з дому і повертатися назад; але давати йому велику волю небезпечно: він убиває домашніх тварин, кусає людей, краде і ховає крадене.
