23 травня відзначається свято, встановлене на честь одного із дванадцяти учнів Ісуса Христа, який помер мученицькою смертю.
У цей день ходили по лісах, збираючи лікарські рослини, оскільки вважали, що «Зілот дає цілющу траву і порядкує рослинами». У деяких місцевостях збирачі лікарських рослин (старі жінки й молодиці, які розумілися на травах), ідучи збирати зілля, надягали чисту білизну і рано-вранці вирушали до бору. Знайшовши рослинку, ставали обличчям на схід, хрестилися і, помолившись, розверталися на захід. Зірвавши рослинку, нашіптували: «Мати Божа ходила, зілля родила, відром поливала – нам на поміч давала!» На Полтавщині жінки тихенько приспівували, щоб не почули пастухи: «Святий Авраам на це зілля орав, а Бог садив, а Спас родив, Мати Божа поливала і на поміч це зілля давала». Якщо жінка була хвора, то примовляла: «І хрещеній, народженій рабі Божій це зілля на поміч».
У деяких місцевостях колись існував звичай цього дня «купати Симона». Зібравшись у когось, старші жінки й молодиці варили всяке цілюще й пахуче зілля й виливали у велику широку діжку. Коли ж вона наповнювалася, клали на стіл хліб і накривали його рушником. Вибирали зі свого гурту яку-небудь удову й називали її Симоном. Потім її садовили в діжку й купали в цілющому відварі. Одна з жінок поливала «Симона» відваром, а решта приспівували. Потім «Симона» витирали рушником, починаючи з рук. Після цього купалися й інші учасниці обряду. Закінчивши митися, усі йшли в садок і співали пісень.
