Належать до родини Турунові. Жуки мають великі очі, довгі, стрункі ноги і вигнуті мандибули. Голова ширша за передньоспинку. Це хижаки і в дорослій, і в личинковій формах. Зазвичай їхній розмір – 10–20 мм, але бувають і види завбільшки 50 мм.
Польовий скакун (Cicindela campestris) дуже моторний жук середнього розміру, зеленого кольору. Яскравої літньої днини він швидко бігає, переважно на відкритих піщаних місцях, і при найменшій небезпеці полохливо спурхує і летить геть. Його їжа – різні комахи, переважно їхні личинки.
Мало відрізняється від нього за способом життя скакун піщаний (Cicindela hybrida). У нього на голові 4 ока: 2 більших зверху, а інші, трохи менші,– знизу. Личинка живе в землі, де вириває собі глибоку, до 47 см, нірку і, сидячи біля її входу, підстерігає здобич: дрібних комах, мурашок тощо.
Назва скакунів пов’язана зі здатністю цих жуків до швидкого бігу, що іноді перевищує 2 м/с. За співвідношенням швидкості і розмірів тіла ці жуки виявляються найшвидшими наземними комахами.
Помітивши підхожу жертву, швидко кидається, хапає і тягне всередину нірки, де розгризає її і висмоктує. Але така щаслива нагода буває не завжди; частіше трапляється, що, просидівши до вечора, голодна личинка скакуна, тільки-но стемніє, вирушає на полювання. Коли настане час перетворюватися в лялечку, личинка трохи розширює свою нірку, затуляє вихід і залягає у вигляді лялечки на 2 тижні. Після цього шкірка лопається і з’являється молодий скакун. Близький родич його, довгошийний пісочник (Cicindela longicollis), що живе в Індії та на Малайському архіпелазі, вирізняється вражаючою моторністю, з якою він бігає по деревах.
