Найважливіша характерна ознака причеп – пласка овальна пластинка, що починається над ніздрями, тягнеться по всій голові і навіть частково захоплює спину. Ця пластинка має гнучкий край та 12–27 рухомих поперечних складок, розташованих на верхньому ребрі тонкими зубчиками, і може використовуватися для присмоктування. Переднього спинного плавця немає, задній відсунутий далеко назад проти анального плавця; грудні та черевні плавці малі, хвостовий плавець порівняно великий і або вирізаний, або закруглений і змінює свою форму залежно від віку. Щелепи, з яких нижня більше випинається вперед, укриті тонкими гребінчастими зубами. Плавального міхура немає. Відомо близько 10 видів.
Найбільш відомий вид цього роду, що живе в усіх тропічних і не надто холодних морях, за Деєм, найпоширеніший з тих, що трапляються в індійських водах, – звичайна причепа, або смугаста риба-причепа (Echeneis naucrates) досягає завдовжки 90 см і більше. Спинна частина має оливкове або буро-сіре забарвлення, черевна – білувата; плавці, за винятком темно-бурих грудних, мають на верхівках і на ребрах білу смугу; уздовж боків тулуба у багатьох екземплярів тягнеться темна смуга. Присосок має 21– 25 поперечних складок.
Акуляча ремора (Remora remora) – найбільш поширений вид цього роду. Досягає завдовжки 25–40 см.
Спосіб життя причеп дуже цікавий. Тільки зрідка можна бачити, як вони вільно плавають, зазвичай же прикріпляються до акул або інших великих швидкохідних риб, а також до кораблів. Так вони здійснюють великі подорожі, не витрачаючи власної енергії на рух, на шляху хапають здобич, оскільки прикріпляються вони спиною. Причепи прилипають так міцно, що їх заледве можна відірвати.
Підводна частина корабля буває часто обліплена причепами, і вони разом із судном долають іноді 1000 миль. Коли корабельний кухар виливає в море помиї, причепи десятками відлипають від обшивки й наввипередки кидаються ловити викинуту їжу.
Ці риби плавають зовсім не так погано, як завжди думають, хоча їхні рухи здаються досить незграбними і виконуються винятково хвостовим плавцем.
На спійманій акулі вони зазвичай тримаються, поки частина, до якої вони прикріплялися, перебуває у воді, якщо ж рибу витягнути, вони відпадають і прилипають до корабля. Неприваблива зовнішність причеп стримує більшість мандрівників від уживання їх у їжу. Але ті, хто не зважав на це, всі як один стверджують, що їхнє м’ясо зовсім не погане на смак, а деякі моряки зараховують їх до смачних морських риб.
