Належить до родини Пічникові. Забарвлений згори в іржаво-червоний колір; крила бурі, стернові пера жовто-червоні, очі, дзьоб та ноги – ясно-бурі. Довжина тіла – 19 см, розмах крил – 27 см.
Рудий пічник живе так, як наші дрозди: лазить по гілках і стрибає по землі. На гілках він надзвичайно жвавий та веселий, і його дивовижний голос лунає доволі часто. Трапляються зазвичай парами, але іноді самець або самка приєднуються на деякий час до інших птахів. Тоді дуже цікаво буває спостерігати за самцем, який обережно наближається до своїх суперників, утім, битися з ними не наважується.
Харчуються пічники насінням і комахами, яких ці птахи піднімають із землі, оскільки ніхто не бачив, щоб пічник ганявся за ними по гілках або переслідував у повітрі. По землі пічник пересувається дуже жваво, великими стрибками. А от літає через короткі крила нешвидко і недовго.
У бразильців рудий пічник вважається священним, справді християнським птахом, адже, як стверджують, у неділю він не будує гнізда і отвір завжди робить на схід. «Власне, спорудження гнізда такою маленькою пташкою,– повідомляє Бурмейстер,– робота, справді гідна подиву. Зазичай вона його кріпить горизонтально. Іноді це частина похилої гілки завтовшки 8 см або більше.
Самець і самка будують гніздо разом. Спочатку вони кладуть горизонтальну основу з глини, роблять з неї кулясті грудочки завбільшки з рушничну кулю, носять їх на дерево і там розгладжують дзьобом та ногами. Зазвичай у глині трапляються і рослинні речовини. Коли основа досягає 20–22 см завширшки, парочка починає зводити стінку, що нагадує зігнуту дугу. Після того як стінка готова, птахи дають їй просохнути, а потім будують далі, з’єднуючи обидві сторони у вигляді склепіння. В одній з бічних стінок залишається круглий отвір. Пізніше його замуровують з одного боку так, що він перетворюється на півколо. Це льоток, поздовжній отвір якого становить 7–10 см заввишки і 5 см завширшки. Льотків іншої форми я не бачив.
Попри те, що рудий пічник – полохливий птах, він звик до близькості людини. В Аргентині він селиться неподалік населених пунктів і навіть у містах. Іноді свої незвичні гнізда будує на тинах або під дахами будинків, якщо поблизу не знаходить підходящого дерева.
Отвір завжди розташовується, якщо стояти прямо перед гніздом, ліворуч. Внутрішній край отвору прямовисний, зовнішній – вирізаний дугоподібно. Готове гніздо схоже на маленьку пічку 15–18 см заввишки, 20– 22 см завширшки і 10–12 см завглибшки.
Його глиняна стіна буває завтовшки від 2,5 до 4 см, отже, всередині заглиблення утворює простір, висота якого 10–12 см, довжина 12–15 см і ширина 7–10 см. (Одне майже готове гніздо, яке я взяв із собою, важило 4,5 кг.)
У цьому заглибленні птах влаштовує собі справжній будинок, уставляючи всередину від прямого краю отвору прямовисну неповну перегородку, від якої упоперек дна гнізда йде маленький поріжок. Це місце для насиджування пташенят, ретельно викладене сухими стеблинками трави, вплетеним у них пір’ям, пучками бавовни тощо. Нарешті житло рудого пічника готове. Самка відкладає туди 2–4 білих яйця, і обоє батьків насиджують і годують своїх пташенят. Перше гніздо влаштовують наприкінці серпня; висиджування збігається з початком вересня. Друга кладка відбувається ще пізніше того ж року».
