Величезна родина жуків, до якої входить від 3000 до 24000 видів. Це досить шкідливі жучки, що харчуються рослинами.
За організацією і способом життя вони понад усе підходять до пластинчатовусих жуків. Більшість з них дуже рухливі, уміють добре літати, відшукуючи квіти, соком яких харчуються, або ж дерева, на яких живуть. Якщо схопити вусача пальцями, то він звивається і видає характерний цвіркотливий звук. Личинки цих жуків багато в чому схожі на личинки златок. У роті у них добре розвинені зазублені або гребінчасті жувальця, іонні розташовані 3-членикові щупальця.
Жуки-вусачі дуже поширені по всій земній кулі. Більшість – середнього розміру, але і серед них є велетні, що належать до найбільших жуків у світі. Один з найбільших представників родини – вусач-титан (Titanus giganteus), що живе в Південній Америці, досягає завдовжки 167 мм, а також південноамериканський вид – бразильський вусач-великозуб оленерогий (Macrodontia cervicornis), що досягає завдовжки 169 мм.
Здебільшого самці відрізняються від самок довшими вусиками, видовженими верхніми щелепами, більш загостреним черевцем і часто іншим забарвленням.
Представники родини дуже різноманітні за формою і довжиною тіла, забарвленням, наявністю шипів, виростів, горбів на передньоспинці і надкрилах – усе це робить їх однією з улюблених родин жуків для колекціонування ентомологами.
![Вусач-великозуб оленерогий](/uploads/illustrations/mini/Вусач-великозуб-оленерогий-Macrodontia-cervicornis.jpg)
Імаго можуть харчуватися пилком, листям, хвоєю, рідше об’їдати кору на молодих гілочках. Деякі види вусанів перетворилися на «супутників» людини, як, наприклад, вусач хатній сірий (Hylotrupes bajulus). У природних умовах личинки цього виду дуже рідкісні, але часто заселяють дерев’яні будинки, перегородки, дошки підлоги, віконні рами, крокви стелі й даху та навіть меблі.
Зовні життєдіяльність личинок помітна тільки з появою порошкоподібного бурого дерев’яного пилу. Відомі випадки, коли за масового розмноження хатній вусач пошкоджував дерев’яні споруди цілих міських кварталів.
Самець вусача-великозуба оленерогого (Macrodontia cervicornis) має відносно короткі вусики, але дуже розвинені, довгі, вигнуті і зубчасті мандибули. Личинка розвивається в гнилій деревині протягом 6 років.
Вусач хатній – вид жуків підродини Справжні вусачі, це технічний шкідник.
Дорослий жук завдовжки від 7 до 21 мм. Личинки розвиваються в міцній сухій дере вині різних хвойних дерев. Частіше, ніж сухостій, цей вид заселяє деревні частини споруд і телеграфні стовпи, рідше меблі. Найбільшої шкоди завдає у прибалтійському регіоні і в Україні, у південно-західних районах лісової зони.