Поширена в усіх країнах Старого Світу та Австралії. Вирізняється невеликим, слабким, трохи загнутим дзьобом, короткими ногами без шпор, досить довгими і гострими крилами, надзвичайно коротким хвостом і дрібним, майже однаковим в обох статей, оперенням. Верхня частина тіла перепілки бура з іржаво-жовтими смугами, з обох боків грудей і черевця оперення іржаво-червоне, середина черевця жовтувато-біла, на чорному тлі крил помітні іржаві плями, стернові пера – іржаво-жовті.
Ходять перепели швидко, але незграбно, втягнувши голову, опустивши хвоста і на кожному кроці киваючи головою; літають рвучко і шумно, але неохоче і завжди втікають від переслідувань. Кмітливість у цього птаха розвинена досить слабко; до того ж перепілка дуже боязка, тож, коли її переслідують, мов чманіє зі страху. Так, їй здається, що вона буде в безпеці, якщо заховає тільки свою голову. Самки – дуже турботливі матері, часто трапляється, що вони приймають до себе осиротілих курчат інших перепілок.
У Європі перепілка водиться всюди на південь від 60-ї паралелі; у Середній Азії селиться дещо південніше. Її мандрування багато в чому відрізняються від звичайного перельоту інших птахів. Деякі перепілки кочують цілий рік і відлітають не одночасно. У Єгипті вони нерідко з’являються вже наприкінці серпня, натомість у Західній Європі перепілок того ж місяця можна бачити в гнізді за насиджуванням яєць. Більшість цих птахів зимує в тропічних країнах Азії та Африки, долітаючи іноді до Капської землі; інші знаходять собі зимовий притулок на трьох південноєвропейських півостровах.
Перепели завжди були об’єктом мисливського полювання як зі зброєю, так і з ловецьким птахом та навіть сітками. Удома їх утримували як співочих птахів і для проведення перепелиних боїв.
Раціон перепілки становлять різноманітні зерна, листя, бруньки та комахи. Також їй необхідні невеличкі камінці, що сприяють травленню, та свіжа вода, щоб тамувати спрагу.
Споруджувати гніздо береться пізно, перед настанням літа: вона робить у землі невелике заглиблення, вистилає його сухими рослинами і відкладає туди 8–14 яєць. Самка самовіддано сидить на яйцях, а коли пташенята вилупляться, водить їх полем, привчає відшукувати корм і взагалі дбайливо доглядає за ними. Але пташенята незабаром перестають звертати увагу на ніжне піклування матері і прагнуть якомога раніше стати самостійними.
