Величезні рептилії були сучасниками біблійних царів, але вимерли ще ранньому залізному віці.
Палеонтологи виявили кістки європейської черепахи виду Solitudo sicula. Востаннє ці гіганти грілися на пляжах Сицилії 12 500 років тому. Це часи біблійного правителя Саула та поділу Єгипту на Верхній та Нижній.
Раніше вважалося, що вимирання гігантських черепах у континентальній Європі відбулося два мільйони років тому, а на островах Середземномор'я близько двохсот тисяч років тому.
Зараз гігантських черепах можна зустріти лише на Галапагосах та коралових островах Альдабра в Індійському океані. Але в минулому ці види мешкали на великих територіях Північної та Південної Америки, Азії, Австралії. Вчені припускають, що майже всі плазуни-гіганти були винищені людьми.
Останні європейські гігантські черепахи вимерли, ймовірно, два мільйони років тому через різке похолодання. На таких островах, як Мальта та Сицилія, великим рептиліям вдалося дотягнути до плейстоцену. Вважають, що останні гігантські черепахи на іспанських островах Форментера зникли 195 тисяч років тому.
Але нещодавно на Сицилії вчені знайшли останки гігантської черепахи віком 12 500 років – тоді територія вже відокремилася від «чобота» Апеннінського півострова.
Проаналізувавши стегнову кістку черепахи, вчені дійшли висновку, що знахідка відноситься до невідомої науці виду та роду. Тварина отримала назву Solitudo sicula.
Спинні щити їхніх панцирів досягали завдовжки 50–60 сантиметрів. Тобто, стародавні рептилії були набагато більшими за сучасних середземноморських родичів, але дрібніші за галапагоські та велетенські черепахи.
Вченим поки що не вдалося витягнути ДНК із виявлених кісток, тому про родову приналежність судити зарано.
