Медична п’явка – одна з найцікавіших та найкорисніших тварин, які населяють водойми України. Її здавна використовували в лікуванні багатьох захворювань, а її слину досі вивчають у фармакології. Попри невеликий розмір, ця істота має складну будову, цікаву біологію та унікальний спосіб живлення. У природі п’явка живе в мілководних, спокійних водоймах – болотах, ставках, затоках, де є багата рослинність і доступ до потенційних жертв.
Через зменшення природних середовищ багато видів п’явок зникають, і медична п’явка занесена до Червоної книги України. Її активно розводять у штучних умовах – на п’явкових фермах – для використання в медицині.
Будова та зовнішній вигляд
Медична п’явка має м’яке, витягнуте, кільчасте тіло довжиною до 10 см. Колір – від темно-зеленого до коричнево-чорного, часто з поздовжніми смужками або плямами, що дозволяє добре маскуватися серед водоростей. Вона має дві присоски – передню (меншу) для живлення та задню (більшу) для прикріплення до субстратів. У центрі передньої присоски розташована мускулиста глотка з трьома щелепами, на яких – до 100 дрібних зубчиків кожна. За їх допомогою п’явка прорізає шкіру жертви і починає смоктати кров.
Будова тіла включає:
- 2 присоски (передню й задню);
- 3 щелепи з дрібними зубцями;
- витягнуте тіло, що ділиться на 33 видимих кільця;
- внутрішні органи – мозок, 2 серця, шлунок, кишечник;
- гладеньку, слизьку шкіру без волосся чи луски.
Це безхребетна тварина, але її м’язи настільки сильні, що дозволяють прикріплюватися навіть до рухомих об'єктів, таких як риба чи жаба.
Де живе медична п’явка?
У природі медична п’явка зустрічається в стоячих або повільних прісних водоймах, де багато рослинності, м’яке дно й не надто забруднене середовище. В Україні вона мешкає в Поліссі, північному лісостепу та в заплавних болотах річок. Уникає швидкої течії, яскравого сонця та забрудненої води. Вдень п’явка часто ховається у водоростях або мулі, а активність проявляє переважно вранці та ввечері.
Улюблені місця проживання:
- тихі озера та ставки;
- заболочені річкові затоки;
- мілководдя з водяними рослинами;
- дно з мулом або гниючим листям.
У таких умовах п’явки мають вдосталь їжі та можливість відкласти кокони у вологе місце на березі.
Як живиться медична п’явка?
Головне джерело їжі для п’явки – кров. У природі вона полює на жаб, пуголовків, риб, ссавців, зокрема великої рогатої худоби або навіть людини. Прикріпившись до тіла жертви, вона проколює шкіру щелепами і виділяє слину з ферментом гірудин, який перешкоджає згортанню крові. Завдяки цьому п’явка може смоктати кров безперервно до 60 хвилин, поки не насититься. Один сеанс живлення може забезпечити її енергією на кілька місяців.
Цікаво знати:
- після насичення п’явка збільшує масу в 8–10 разів;
- шлунок розтягується й зберігає кров до 6 місяців;
- личинки живляться тільки кров’ю жаб і пуголовків;
- дорослі особини здатні нападати й на більших тварин.
Після живлення п’явка відпадає сама. Рана довго не заживає саме через гірудин, але серйозної шкоди організму не завдає.
Розмноження: кокон на березі й три роки дорослішання
Усі медичні п’явки є гермафродитами – вони мають водночас чоловічі й жіночі статеві органи. Під час спарювання дві п’явки обмінюються спермою, після чого кожна відкладає кокон з яйцями. Кокон прикріплюється на суші – на берегах водойм, у сирих місцях, серед трави або в тріщинах ґрунту. Кожен кокон містить до 10–15 яєць, із яких вилуплюються крихітні п’явки.
Спочатку вони можуть нападати лише на пуголовків, дрібних безхребетних і жабенят. Повного статевого дозрівання досягають тільки через три роки, після чого цикл повторюється.
Фази розвитку:
- спарювання – навесні;
- утворення коконів – наприкінці весни або влітку;
- вилуплення молодих п’явок – через кілька тижнів;
- ріст та розвиток – до 3 років;
- доросле життя – до 5–6 років.
Завдяки гермафродитизму популяція може підтримуватися навіть при малій кількості особин.
Медична п’явка в медицині
Із слини медичної п’явки добувають гірудин, який сьогодні використовується в офіційній та нетрадиційній медицині. Застосування п’явок – гірудотерапія – допомагає при лікуванні тромбозів, гіпертонії, варикозу, артритів, головного болю, застійних явищ. Завдяки ферментам слини покращується мікроциркуляція, зменшується запалення, зникає набряк. П’явок для лікування вирощують у спеціальних біофабриках, і кожну використовують лише один раз – після процедури її утилізують.
П’явки допомагають при:
- хворобах судин та серця;
- високому тиску;
- набряках і тромбозах;
- головному болю та мігренях;
- порушеннях кровообігу.
Гірудотерапія офіційно дозволена в Україні, але проводитися повинна тільки фахівцями.
Цікаві факти про медичну п’явку
- Одна п’явка може висмоктати в 8 разів більше власної ваги.
- Її зубчики не видно неозброєним оком – вони мікроскопічні.
- Слина п’явки містить понад 100 ферментів, більшість з яких мають лікувальний ефект.
- Навіть після відпадання п’явки рана може кровоточити до 12 годин.
- У давнину п’явок тримали в посудинах біля аптек, як символ медицини.
- Перші згадки про лікування п’явками зустрічаються ще у працях Гіппократа.
Медична п’явка – це приклад того, як проста істота з болотної глибини може стати важливим союзником людини. Вона має унікальну анатомію, цікаву біологію й виняткові лікувальні властивості. Сьогодні п’явки – не лише частина екосистеми, а й важливий інструмент у руках фахівців, що допомагає підтримати здоров’я природним шляхом. Дбайливе ставлення до цього виду – це внесок у збереження біорізноманіття та розвиток медицини майбутнього.
