Денні метелики. Належать до булавовусих лускокрилих. Широко відомі за тими представниками родини, у яких крила справді білого кольору. З них у нашій фауні часто трапляються три близькі види. Це білан капустяний, або капустянка (Pieris brassicae), ріпаковий (Ріеris rapae) і бруквяний (Pierisnapi). Капустянка – найбільша з них (розмах крил – 5–6 см). Вершини передніх крил завжди чорні, а забарвлення нижньої частини крил жовте з дрібним темним пилком. У самки на передніх крилах дві великі чорні плями.
Родина Біланові охоплює близько 1500 видів метеликів, поширених у всьому світі. Майже всі характеризуються вираженим статевим диморфізмом у забарвленні, а також і в розмірах.
Ріпаковий і бруквяний білани менших розмірів і в розмаху крил не перевищують 3,5–4,5 см. Вершини крил забарвлені в сірий колір. Забарвлення нижньої частини крил жовтувате з різко відмінним у кожного з цих видів малюнком: у бруквяного уздовж жилок тягнеться темний малюнок, якого немає в ріпакового. На передніх крилах самок теж є по дві чорнуваті плями; передні крила самця бруквяного білана з однією плямою.
Крім того, всі три види добре відрізняються один від одного за запахом, який поширюють самці: у капустянки він нагадує запах герані, у ріпакового білана – резеди, а у бруквяного – лимонної олії.
Гусениці біланових розвиваються на хрестоцвітих рослинах і часто шкодять рослинам на городах. Типовим представником є й білан жилкуватий з його білими напівпрозорими крилами, на яких різко виділяються темні жилки. Розмах крил – 6–7 см.
Метелики літають у червні-липні (на півдні вже в травні); яйця відкладають купками на нижній частині листя яблуні, груші, сливи, черешні, абрикосу, глоду та інших дерев.
Молоді гусениці живуть разом і наприкінці літа роблять спільне «зимове гніздо», обсновуючи павутиною засохле листя на дереві. У такому гнізді кожна гусениця живе в окремому щільному напівкулястому коконі.
Навесні гусениці, що пережили зиму, перший час тримаються скупчено. Та потім вони розповзаються і ведуть одиночний спосіб життя. Доросла гусениця з боків сіра, зверху чорна з жовтуватими або бурими поздовжніми смужками. Її довжина – близько 5 см. Перетворення в лялечку відбувається відкрито на стовбурах та гілках кормової рослини. Перед його початком гусениця оперізує себе поясочком із шовковистої павутини, який потім і підтримує лялечку. Лялечка близько 2,5 см завдовжки, незграбна, жовтувато– або сірувато-біла з чорними цятками і плямами. Виходячи з лялечки, метелик випускає із задньої кишки кілька крапелинок червоної рідини. За давніших часів ці крапелинки, якщо їх було багато на деревах, давали привід для марновірного уявлення про «кривавий дощ».