Завбільшки як наша ворона. Досягають завдовжки 50 см. Це великий птах, може важити до 680 г. Оперення всієї верхньої частини на темному сіро-бурому тлі ніби поцятковане дуже дрібними сірувато-білими і чорними крапками; верхня частина голови, нижні шийні і покривні пера крила помережані тонкими чорними рисками. Очі жовті, дзьоб широкий, над дзьобом – пучок щетинистого пір’я; ноги масляно-бурі.
Димчастий жаборот, або велетенський білоніг – звичайнісінький птах Нового Південного Уельсу, і тому його зовсім не важко спостерігати. Це одне з найсонливіших створінь: розбудити його важче, ніж будь-кого. Весь час, поки світить сонце, він спить серед гілок, щільно притиснувшись тілом до місця свого сидіння, втягнувши шию і заховавши голову в плечові пера, до того ж так нерухомо, що схожий радше на вузлуватий сучок, ніж на живого птаха. Цікаво, що він сідає завжди впоперек, а не вздовж гілки. А тримається так тихо і кольором свого пір’я такий схожий на кору, що треба бути дуже зірким, аби помітити цього великого птаха серед білого дня, хоча він ніколи не ховається, а сидить завжди на відкритих сухих гілках, на яких немає навіть листочка.
Зовсім іншим стає птах, коли надходить ніч. Тепер він – цілковита протилежність тому, яким був удень; ми бачимо жваву, бадьору, діяльну, моторну і спритну істоту, що невтомно ловить здобич. Швидко перестрибує білоніг з гілки на гілку, скльовуючи на них сонних коників і цикад; подібно до дятла, він стукає дзьобом по корі, щоб вигнати звідти комах, і навіть залазить у дупла дерев, аби роздобути собі там поживу.
Взимку вони витягують з тріщин і розколин дерев комах, що заховалися там; якщо цієї їжі їм не вистачає, то летять на болота і там полюють на слимаків та інших дрібних водяних тварин. Полювати вони продовжують тільки в сутінках; уночі ж тихенько сидять на одному й тому самому сучку.
За кілька годин перед світанком вони починають полювати вдруге, нагадуючи цим дрімлюг.
Час розмноження припадає на липень і серпень. Маленьке пласке гніздо з тонких прутиків птахи будують невисоко, звичайно на відстані всього 2 м над землею, у розсосі, тож його легко дістати рукою. Знизу можна бачити 2–4 довгастих біленьких яйця. Насиджують обоє батьків: самець – звичайно вночі, а самка – вдень. Про новонароджених пташенят піклується тільки самець. Якщо гніздо дуже печуть сонячні промені або якщо пташенята такі вже великі, що мати не може накрити їх усіх, то батьки виймають їх з гнізда і переносять у дупло дерева. Дбайливі до свого потомства, самі батьки, проте, на місцях свого відпочинку терпляче зносять будь-яку негоду.