Нічні метелики підряду Різнокрилі, існує близько 800 видів. Поширені по всьому світу. Метелики від середніх до дуже великих розмірів.
Тіло деревоточців товсте. Забарвлені вони частіше в сірий колір, іноді – у брунатний, з хвилеподібно перемежованими відтінками.
Імаго деревоточців не харчується і живе за рахунок запасу поживних речовин, накопичених у стадії личинки. Активні в сутінках і вночі. Гусениці ведуть прихований спосіб життя, харчуються рослинними речовинами, прогризають ходи у стовбурах, пагонах і корінні рослин. Розвиток триває 2–3 роки. Зимує гусениця в пухкому коконі. Після зимівлі перетворюється в лялечку. Стадія лялечки триває 3–6 тижнів.
В Австралії живе величезний, забарвлений у сірий колір метелик – деревоточець Буадюваля (Xyleutes boisduvali). У найбільшої самки цього виду розмах крил – понад 25 см. Найважчий метелик у світі – деякі особини важать до 30 г.
У червиці в'їдливої (Zeuzera pyrina) розмах крил до 70 мм. Голова в неї біла, лоб чорний. Груди білі, з 3 парами округлих чорних плям, що поступово звужуються до заднього краю спинки. Спинка біла, з 6 попарно розташованими темними плямами. Самці менші, з розмахом крил до 55 мм. Крила вузькі, з помітно скошеним зовнішнім краєм. Передні крила білуваті, у численних кутастих фіолетово-чорних плямах, розташованих рядами уздовж жилок. Задні крила напівпрозорі в густих дрібних плямах. Самки відкладають яйця (до 300 штук) по одному на кору листяних дерев біля бруньок. Після відкладання самка гине. Гусениці, білуватого кольору з дрібними червоними цятками, темною головою і кінцем тіла, розвиваються 2 роки. Вони проникають у деревину листяних та фруктових дерев лісів і садів, особливо в молоді, завтовшки з людську руку стовбури.
Поширений цей метелик по всій Європі, окрім Далекої Півночі. Відомий також у Південній Африці, у Південно-Східній Азії, на Далекому Сході і в Північній Америці, куди його було завезено.
Також у Європі живе деревоточець пахучий, або деревоточець вербовий (Cossus cossus). Розмах його крил у самки – до 100 мм, у самця – до 70 мм, забарвлення брунатне і сіре, з ніжним чорним малюнком.
Самки відкладають до 1000 яєць, переважно в щілини кори. Яйця відкладають групами по 15–50, іноді більше, і вкривають клейкими виділеннями, що швидко застигають на повітрі. М’ясисті гусениці проробляють ходи під корою різних листяних дерев, особливо тополі, верби, вільхи, яблуні та горобини. Зимують 2–4 рази, перш ніж перетворитися в лялечку. У гусениці довжина тіла досягає 8 см. Уже здалеку відчувається її різкий, неприємний запах. Залишки деревини і всі предмети, до яких гусениці або їхні кокони торкалися, пахнуть протягом десятиліть.
Мешкає в Західній Європі, Середземномор’ї, Північному, Західному і Південному Китаї.
