Палеонтологи впевнені: на дні глибокого моря з'явилися найперші (і найпростіші) форми життя на Землі. Разом з тим, знаходяться теоретики, які стверджують, що глибоководні екосистеми так часто вимирають і відроджуються, що сьогоднішнє підводне життя – одне з наймолодших на планеті. Але що вони скажуть у відповідь на нове дослідження, яке свідчить, що деякі частини морської оселі набагато старші, ніж вважали досі?
Дослідницька група під керівництвом Геттінгенського університету вивчила понад 1400 зразків відкладень зі свердловин у Тихому, Атлантичному та Південному океанах, які свого часу перебували на глибині від 200 до 4700 метрів. Серед них вони знайшли понад 40 тисяч фрагментів шипів. Вивчивши їхню будову і форму, вчені дійшли висновку, що вони належать до групи так званих неправильних їжаків. По суті, це «прадіди» сучасних морських їжаків, що з'явилися щонайменше 104 мільйони років тому. І, ясна річ, ніяка еволюція до них тоді не добралася.
Як пояснюють дослідники на сторінках журналу PLOS ONE, виявлені ними викопні шипи підтверджують, що глибоке море кишіло їжаками неправильної форми, починаючи щонайменше з раннього крейдяного періоду.
На тлі відкриття вчені зробили ще одне захоплююче припущення про минуле: руйнівне падіння метеорита наприкінці крейдяного періоду спричинило (окрім всесвітнього масового вимирання) значні порушення в глибокому морі. Про це свідчать морфологічні зміни шипів: після події вони стали тоншими і менш різноманітними за формою.
Дослідники інтерпретують це як «ефект ліліпутії», коли дрібніші види мають перевагу у виживанні після масового вимирання. Причиною могла стати відсутність їжі на дні глибокого моря. З цього погляду динозаври, що мешкали на суші, опинилися у вигіднішому становищі – у них хоча б були фрукти, в яких пізніше визнали найважливіші рослини на Землі.
