До традиційних типів сільських поселень українців належить хутір. Здебільшого це малодвірне, нерідко однодвірне, поселення. Певна частина хуторів виникла ще в період феодалізму внаслідок освоєння нових земель (народної колонізації). Це стосується насамперед козацьких хуторів-зимівників.
Наприклад, у другій половині XVIII ст. у Золотоноській сотні Переяславського полку налічувалося 66 хуторів. Серед них були і однодвірні, й малодвірні: на хуторі козака Копила одне господарство, хорунжого Верещаки – одне, сотника Лукашевича – одне, козаків Ювженка і Пилипенка – п'ять, козаків Побиванців – п'ять, хорунжого Жили – 11 тощо.
Хутори, які походять з початку XX ст.. пов'язані зі столипінською аграрною реформою 1906 р. Остання спричинила руйнування сільських громад і утворення хуторів. Впродовж 1906-1912 рр. в Україні вийшли на хутори 226, 5 тис. господарств.
