Клен – дерево, яке приносить щастя, його називають добрим, святим: у нього не вдаряє грім, на ньому з’являється Богородиця. У народі кажуть, що коли у клена починає «бродити» сік – прийшла весна. На Трійцю та на інші свята гілками клена прикрашали дім, обійстя й ворота. Зелену гілочку клена вішали біля ліжка, щоб «змора» не душила. Плоди клена закопували під порогом дому, бо «клен відганяє злих духів». Кленовий лист часто зображували на великодніх писанках.
Вважалося, що клен – дерево бога-покровителя мистецтв, співців та музикантів Полеля. Із нього виготовляли музичні інструменти: сопілки, гуслі, скрипки. На кленовому листі добре випікалися паляниці, коли їх саджали в піч на кленовій лопаті.
