Життя на Землі з'явилося 4 млрд років тому. З того часу планета пройшла через безліч катаклізмів. Жоден із них не зміг знищити все живе, але загалом така загроза існує.
Зниження рівня кисню
Близько 2,5 млрд років тому сталася так звана «Киснева катастрофа». Ціанобактерії за рахунок фотосинтезу наповнили атмосферу Землі киснем і створили світ, де могло розвиватися та дихати багатоклітинне життя. При цьому близько 450 млн. років тому сталося протилежне. На планеті різко впав рівень кисню.
Це призвело до ордовико-силурійського вимирання, другий в історії з втрат живих організмів. Причини досі вивчаються, але більшість вчених сходиться на думці, що головна з них різка зміна клімату. У нашу епоху схоже може статися знову. Більше того, за деякими оцінками, глобальне потепління вже знижує рівень кисню в океані, спричиняючи вимирання морських тварин.
Удар астероїда
У 1980 році було висунуто гіпотезу, що падіння астероїда близько 66 млн років тому призвело до вимирання динозаврів. За припущеннями вчених, астероїд приземлився у районі сучасної Мексики. Більшість земноводних тварин могли загинути протягом кількох годин чи днів після падіння через різке підвищення температури. Це зіткнення могло спричинити незворотні зміни клімату, підвищити вміст кислоти в атмосфері та змінити склад Світового океану. Без нього люди могли ніколи не з'явитися, а планетою правили б динозаври, змушуючи ссавців постійно ховатися.
Ймовірність повторення такої події вкрай низька. Щодня на нашу планету падає близько 20 астероїдів. Вони не несуть небезпеки, оскільки в основному їх розмір не перевищує каменю, який можна утримати у долоні. За даними NASA, астероїди, які можуть знищити місто або спричинити руйнівне цунамі, стикаються із Землею кожні 1–10 тис. років. А найбільші діаметром – 400 м, які здатні викликати глобальні катаклізми, у середньому потрапляють на нашу планету кожні 100 тис. років. Повністю знищити життя можуть лише найбільші астероїди Сонячної системи: Паллада та Веста. Найближчим часом летіти до Землі вони не збираються.
Старіння Сонця
У міру старіння Сонце ставатиме все яскравішим, а Земля – отримуватиме все більше сонячної енергії. Ця енергія впливатиме на поверхню планети, прискорюючи вивітрювання силікатних порід, таких як базальт та граніт. Під час цього процесу вуглекислий газ витягується з атмосфери та через хімічні реакції фіксується у мінералах. Теоретично Земля повинна почати охолоджуватися в міру зниження рівня вуглекислого газу, але приблизно через 2 млрд років цей ефект буде зведений нанівець сяйвом Сонця, що постійно посилюється.
Вуглекислий газ, поряд із водою, – один із ключових компонентів, необхідних рослин для фотосинтезу. При зниженні рівня деякі види можуть вимерти. Найменший фотосинтез означає зниження виробництва кисню. Його концентрація у атмосфері Землі знижуватиметься, створюючи криза всім форм життя. У результаті може впасти до нуля. За розрахунками вчених, це станеться приблизно через 1 млрд років.
