Команда астрономів із Південно-Західного науково-дослідного інституту (SwRI) виявила на найкрихітнішому супутнику Сатурна рідкий підповерхневий океан на Мімасі. До останнього часу вважалося, що Мімас – це інертний крижаний об'єкт.
За допомогою космічного апарату Cassini було зафіксовано невелику вібрацію, що й змусило вчених переглянути свої гіпотези.
«Оскільки поверхня Мімаса сильно порита кратерами, ми думали, що це просто замерзла брила льоду. Наприклад, такі крижані об'єкти, як Енцелад та Європа, як правило, мають тріщини та демонструють інші ознаки геологічної активності. Виявилося, що поверхня Мімаса обманювала нас, а наше нове розуміння значно розширило визначення потенційно населеного світу як у Сонячній системі, так і за її межами», – доктор Алісса Роден із SwRI.
Використовуючи дані спостережень і моделі так званого приливного нагріву, команда дослідників розробила чисельні методи отримання найбільш правдоподібного пояснення існування нерухомої крижаної кірки над рідким океаном. До речі, її товщина може становити від 18 до 25 км.
«Більшість часу, коли ми створюємо такі моделі, нам доводиться їх точно налаштовувати. Але цього разу докази існування внутрішнього підповерхневого океану просто самі вискочили з найбільш реалістичних сценаріїв», – доктор Алісса Роден із SwRI.
Отримані результати підтверджують наявність океану на Мімасі. Тепер вченим належить переоцінити статус супутника як «океанічного місяця» і по-новому поглянути на процеси його формування та еволюції.
